52600 вул.Леніна,25 сел. Васильківка Васильківський район Дніпропетровська область Україна тел.(05639)9-10-52 e-mail: [email protected] vasilkrmk.dnepredu.com

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

завідувачка

КЗ «Васильківський РМК»

___________Н.П.ВОРОТНЯ

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВИЯВЛЕННЯ, ВИВЧЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОШИРЕННЯ

ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

І. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає порядок виявлення, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду в освітніх закладах Васильківського району.

1.2. Положення розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту», інших законодавчих актів, наказів МОН.

1.3. Передовий педагогічний досвід (далі ППД) – оптимальна педагогічна діяльність, у процесі якої використовуються оригінальні форми, методи, прийоми, засоби, технології навчання та виховання, нові способи систематизації відомих форм, методів, прийомів та засобів, що забезпечує стійкі позитивні результати у практичному розв’язанні актуальних педагогічних проблем.

1.4. До передового досвіду, який підлягає вивченню, узагальненню та впровадженню, відносяться методи та прийоми роботи педагогів-новаторів, форми роботи педагогічних колективів, методи управління освітньою діяльністю. Ці форми і методи нової організації набувають соціальної значимості тільки в тому випадку, якщо буде забезпечена можливість їх застосування в аналогічних умовах.

1.5.. Вивчення та поширення ППД базується на єдиній методологічній основі, яка забезпечує можливість перенесення конкретного ППД в педагогічну практику з оцінкою наслідків від його впровадження.

1.6. Ефективне застосування ППД передбачає планомірне проведення широкого кола заходів щодо його виявлення, вивчення та узагальнення, поширення та впровадження, у якому в певному порядку за умови забезпечення чіткої координації беруть участь усі заклади освіти, РМК.

ІІ. Мета, завдання, принципи виявлення, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду

2.1. Метою виявлення, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду є прискорення процесу його трансформації в широку педагогічну практику, сприяння розвитку професійної майстерності педагогів.

2.2. Завдання виявлення, вивчення, узагальнення та поширення ППД полягають у стимулюванні творчих пошуків педагогів, розвитку їх педагогічних здібностей, створенні середовища для його застосування в різних умовах.

2.3. Основними принципами виявлення, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду є законність, науковість, гласність, толерантність, нормативність, безперервність, комплексність, маневреність і гнучкість,що забезпечує його вибір залежно від потреб.

ІІІ. Класифікація передового педагогічного досвіду

3.1. Залежно від теми та змісту ППД може бути:

Комплексний досвід ,що охоплює різні питання навчально-виховного процесу (зміст,методи,прийоми,форми навчання),втілення досягнень педагогіки та психології і орієнтується на поглиблення професійного досвіду;

Локальний досвід – це досвід, який представляє певний доробок учителя чи педагогічного колективу в побудові певних компонентів навчально-виховного процесу: цільового, стимулюючо-мотиваційного, змістового, операційно -діяльнісного, контрольно-регулюючого, оцінно-результативного.

3.2. За рівнем творчої самостійності ППД поділяється на:

- раціоналізаторський – досвід, який представляє собою удосконалення практики навчання, виховання чи управління в межах відомих форм і засобів (методів, прийомів) педагогічної діяльності;

- новаторський – досвід, який представляє принципово нові для системи освіти педагогічні рішення;

- дослідницький - досвід – дослідження

ІУ. Виявлення, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду.

4.1. Виявлення, вивчення, узагальнення та затвердження передового педагогічного досвіду охоплює чотири етапи і складає,як правило два роки :

1-й – інформаційно-мотиваційний,

2-й - підготовчий;

3-й - основний;

4-й – заключний

4.2. Виявлення ППД відбувається на рівнях:

- навчального закладу;

- районного методичного кабінету (РМК)

4.3.Роботу з виявлення ППД в навчальних закладах організовують директор,заступник директора з навчально-виховної роботи,методист,у РМК –завідувач .

4.4..На рівні навчального закладу виявлення ППД відбувається в ході:

- моніторингу реалізації програми розвитку навчального закладу;

- творчого звіту вчителя про результати роботи над науково-методичною проблемою;

- здійснення внутрішньошкільного контролю;

- вивчення результатів роботи педагога над темою самоосвіти;

- звіту вчителя про методичну роботу;

- атестації педагогічних кадрів.

4.5.На рівні районного методичного кабінету виявлення ППД відбувається:

- у ході реалізації дослідно – експериментальної , науково-методичної роботи,проектної діяльності освітнього закладу;

- у ході районних оглядів,конкурсів,виставок,фестивалів;

- у ході атестації керівників навчальних закладів.

4.6.Виявлення ППД передбачає:

- визначення об’єкта (носія) передового досвіду;

- аналітичну оцінку вихідних матеріалів;

- систематизацію відомостей про передовий досвід та комплектування довідково-інформаційних матеріалів.

4.7. Об»єкт для вивчення ППД визначається в результаті аналізу внутрішньої і зовнішньої інформації:

- до внутрішньої інформації відносяться звітні матеріали про переможців проведених конкурсів,тематичних вивчень,відомості про прийоми і методи роботи педагогів-новаторів;

- до зовнішньої інформації- матеріали шкіл передового педагогічного досвіду,семінарів,конференцій,майстер-класів,інформаційні,методичні матеріали шкіл.

4.8.Виявлення ППД ґрунтується на методологічних засадах:

- об»є ктивності. Педагогічні факти,результати педагогічної діяльності мають бути оцінені об»є ктивно,відповідально,конкретно;

- комплексності. У підході до оцінки педагогічних явищ необхідно виходити з виявлення провідної ланки у структурі цілісного процесу, з урахуванням аналізу реальної педагогічної ситуації;

- науковості. Виявлення досвіду відбувається з позиції най новітніших досягнень педагогічної науки,тісного взаємозв»язку її з практикою,наукового осмислення практичних здобутків.

Науково обґрунтованим вважається виявлення досвіду на основі розробленої і обґрунтованої системи критеріїв та показників.

4.9.Загальні критерії оцінки ППД

4.9.1.За провідною функцією критерії поділяються:

- на ті,за допомогою яких оцінюється досвід як перспективний (актуальність,творча новизна,результативність і оптимальність);

- на ті, на основі яких визначається можливість і доцільність вивчення та поширення досвіду (стабільність,перспективність і відтворюваність).

4.10. Актуальність досвіду передбачає відповідність досвіду вимогам школи, соціальному замовленню, тенденціям суспільного розвитку, державній і регіональній освітній політиці; спрямованість на вдосконалення навчально- виховного процесу: допомогу у подоланні окремих проблем навчання і виховання, що виникають у діяльності працівників освіти; формування інтелектуального потенціалу особистості; використання засобів розкриття здібностей і талантів кожної дитини, виховання високоморальної особистості.

Актуальність зумовлюється масштабністю розповсюдження досвіду. Про ступінь актуальності можна судити за кількісним показником - по тому, скільком людям цей досвід потрібен.

4.11. Творча новизна полягає в комбінуванні вже відомих методик, відкритті нових форм, методів, способів педагогічної діяльності; вихід за межі відомого в науці і масовій практиці; в раціоналізації або вдосконаленні окремих сторін педагогічної діяльності, в оновленні освітніх засобів і правил їх застосування, постановці і вирішенні нових педагогічних завдань.

Без цієї якості досвід не є передовим. Якщо в досвіді немає новизни, він не являє собою для інших ніякого інтересу.

4.12. Висока результативність і оптимальність - невід’ємний показник, що передбачає забезпечення відповідного рівня знань, умінь і навичок в обсязі державної програми (стандартів освіти) з урахуванням індивідуальних особливостей і здібностей кожного учня, їхньої вихованості, сформованості світогляду; результативність найвища в порівнянні з масовим рівнем або однакова з ним при використанні меншому часу та зусиль; сприяє сталості одержаних результатів у часі, раціональності витрат часу, зусиль, засобів.

Найбільш результативним і ефективним є досвід з інноваційним потенціалом, який визначається перевагою нових ідей.

4.13. Стабільність (надійність) - достатня апробованість досвіду, проявляється у стійкій ефективності та стабільності методів, прийомів, форм роботи, які повторюються, постійно використовуються в діяльності педагога, і стійких результатів в умовах застосування узагальненого досвіду іншими педагогами.

4.13. Перспективність і відтворюваність - характеризують досвід з точки зору забезпечення можливості наслідування його та перенесення в педагогічну практику для застосування іншими педагогами; довгострокове збереження актуальності результатів, які отримано за рахунок освоєння досвіду.

4.14.Унікальність і маневреність, тобто неповторність, здатність забезпечити вибір навчальних засобів (програм, підручників) залежно від потреб і можливостей учнів.

V.Вивчення ,експертна оцінка та узагальнення ППД:

5. 1.Підготовкою для вивчення та узагальнення ППД є :

- рішення методичного об»єднання навчального закладу (протокол);

- рекомендації адміністрації навчального закладу (довідка за підсумками роботи,наказ,подання);

- рішення педагогічної ради (протокол );

- рекомендації районного методичного кабінету (протокол);

- наказ відділу освіти за підсумками районних фахових конкурсів на підставі рекомендацій РМК.

5..2. Для вивчення та узагальнення ППД створюється експертна комісія,до складу якої входять представники адміністрації та компетентні педагоги навчального закладу,за необхідності залучаються методисти РМК.

5..3. Експертна комісія складає план і здійснює вибір оптимальних методів вивчення та узагальнення інноваційного ППД на основі поданих претендентом матеріалів.

5..4.Узагальнення ППД складає один рік.

Рішення про порядок узагальнення приймає навчальний заклад,районний методичний кабінет.

5..5. Відповідальна особа систематизує дібраний матеріал,здійснює опис,визначає форму узагальнення,готує відповідний документ (протокол,рекомендації,довідку, наказ) і подає на експертну комісію,яка складає експертний висновок і дає рекомендації з оформлення досвіду з метою подальшого його поширення.

5..6. Підготовлені матеріали досвіду розглядаються та обговорюються на засіданнях методичного об»єднання,педагогічної ради, в результаті чого порушується клопотання про затвердження конкретного досвіду.

5..7.На основі поданих матеріалів,клопотання науково - методична рада РМК виносить рішення про затвердження (не затвердження) передового педагогічного досвіду.

5.8 . Після отримання позитивного рішення вищого колегіального органу щодо затвердження передового педагогічного досвіду автору (колективу авторів) видається Свідоцтво (додаток).

VI.Поширення передового педагогічного досвіду

6.1.Поширення передового педагогічного досвіду - це діяльність, спрямована на ознайомлення працівників освітніх закладів із суттю досвіду, обґрунтування доцільності його впровадження, популяризацію передової педагогічної ідеї та здійснюється автором за сприянням адміністрації освітньої установи, районного методичного кабінету ,Дніпропетровського іституту післядипломної педагогічної освіти у таких формах:

участь у модульних курсах підвищення кваліфікації в якості лекторів- практиків; педагогічних конкурсах як членів журі;
виступи авторів досвіду на районних науково-пракгичних конференціях, семінарах, педагогічних читаннях, «круглих столах», засіданнях методичних об’єднань, районних школах передового педагогічного досвіду; курсах підвищення кваліфікації,творчі звіти;
проведення комплексу заходів: лекції, семінари-практикуми, майстер-класи, консультації, відкриті уроки та позакласні заходи,опорні школи;
публікації, тиражування інноваційного досвіду роботи (друкування у фахових журналах ,окремі збірки, опис досвіду роботи з практичними додатками, СD-диски: розробки уроків, позакласних заходів, тестові, діагностичні матеріали і т.д.), веб-сайти, інтерактивні та мультимедійні посібники;
участь у виставках та експозиціях на районних, обласних, всеукраїнських конференціях.

VII. Інформаційне забезпечення передового педагогічного досвіду

Результати вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду оформлюються в паперовому та електронному вигляді.

7.2.На паперових носіях мають бути оформлені:

титульний лист;
інформація про автора передового педагогічного досвіду;
фото;
рецензія;
витяг із протоколу засідання відповідного вищого колегіального органу про рекомендацію щодо затвердження досвіду;
опис передового педагогічного досвіду.

7.3.В електронному вигляді оформлюються:

титульний лист;
інформація про автора передового педагогічного досвіду;
фото;
опис передового педагогічного досвіду.
додатки (мультимедійні презентації, відео, фото);
конспекти уроків, занять, виховних заходів;
сценарії змагань, свят, концертів, розваг;
фрагменти уроків, занять, виховних заходів, розваг, свят, концертів тощо;
дидактичний матеріал;
список публікацій у періодичних виданнях.

Методичні рекомендації

щодо подачі методичних розробок на схвалення науково-методичною радою ДОІППО претендентів на присвоєння звань: «викладач-методист», «вчитель-методист», «вихователь-методист», , «педагог-організатор-методист»,«практичний психолог-методист»

Відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 та змін, внесеними наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 1473 ( z0014-12 ) від 20.12.2011 та наказом Міністерства освіти і науки N 1135 ( z1417-13 ) від 08.08.2013 «педагогічні звання "викладач-методист", "учитель-методист", "вихователь-методист", "практичний психолог-методист", "педагог-організатор-методист", "керівник гуртка-методист" можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії" (для педагогічного звання "керівник гуртка - методист" - найвищий тарифний розряд та повну вищу освіту), здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об'єднаннями викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти» (П.5.2 Типового положення).

Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників вимога про обов’язкову підготовку власних методичних розробок педагогічним працівникам, які атестуються на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню «методист», не передбачена. Атестаційна комісія під час атестації педагога, який має це педагогічне звання, може прийняти рішення про його відповідність раніше присвоєному, якщо він продовжує здійснювати науково-методичну і науково-дослідну діяльність.

Порядок подачі методичних розробок на схвалення

науково-методичною радою ДОІППО:

1. Навчальний заклад на методичній (педагогічній) раді розглядає апробовані методичні розробки педагога – претендента на присвоєння звання "викладач-методист", "учитель-методист", "вихователь-методист", "практичний психолог-методист", "педагог-організатор-методист". За умови прийняття позитивного рішення готує відгук про педагогічну та методичну діяльність педагога в контексті реалізації основних педагогічних ідей, викладених у методичних розробках (обсяг – до 2 сторінок формату А-4)

2. Педагог-претендент готує опис методів, засобів та шляхів вирішення проблеми, над якою він працює, реалізованої у власних методичних розробках (обсяг – до 2 сторінок формату А-4).

3. Методична розробка, опис, відгук та лист-подання навчального закладу надсилаються до районного (міського) методичного кабінету (центру) і представляються на засіданні науково-методичної ради Р(М)МК (центру).

4. Після розгляду, обговорення поданих матеріалів та прийняття позитивного висновку науково-методична рада методичного кабінету (центру) готує лист-подання до науково-методичної ради Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти щодо прийняття рішення про схвалення методичних розробок.

5. Оформлені належним чином матеріали подаються до ДОІППО не пізніше 1 лютого поточного року. У 2015 році (як виключення) – до 1 березня. Науково-методична рада ДОІППО розглядає на своєму засіданні і приймає рішення про схвалення методичних розробок до 1 квітня.

Перелік матеріалів:

Лист-подання методичної ради методичного кабінету (Центру) за підписом керівника на ім’я ректора ДОІППО з пропозицією розглянути матеріали педагогічного працівника, який атестується на присвоєння звання "викладач-методист", "учитель-методист", "вихователь-методист", "практичний психолог-методист", "педагог-організатор-методист

Лист-подання, адресоване ректору інституту, містить прохання розглянути авторські матеріали з метою експертної оцінки у зв’язку з атестацією на присвоєння педагогічного звання. У поданні також зазначається інформація про автора: прізвище, ім’я, по батькові, посада, місце роботи, педагогічне звання (якщо є); указується хто і коли вивчав описаний досвід, зазначається дата розгляду матеріалів колегіальним органом районного/міського рівня.

Документ засвідчується керівником відповідної установи.

Методична розробка – це збірка навчально-методичних матеріалів, що розкривають форми, засоби, методи навчання, елементи сучасних педагогічних технологій або самі технології про навчання і виховання стосовно конкретної теми уроку, теми навчальної програми, викладання курсу в цілому тощо.
Анотацію досвіду роботи готує методист районного (міського) методичного кабінету (центру). Анотація досвіду – скорочений виклад змісту досвіду претендента на присвоєння педагогічного звання у такій послідовності:

обґрунтування актуальності проблеми, її практична значимість;
стислий зміст досвіду (алгоритм або технологія діяльності);
результати та умови ефективності досвіду;
вказується категорія вчителів, для яких рекомендований цей досвід.

Анотація досвіду роботи подається за підписом методиста та завідувача РМК (ММЦ).

Список педагогічних працівників, які атестуються на присвоєння звання "викладач-методист", "учитель-методист", "вихователь-методист", "практичний психолог-методист", "педагог-організатор-методист".

№з/п

Прізвище, ім’я, по батькові

Навчальний заклад

Освіта, який навчальний заклад закінчив, коли

Спеціальність за дипломом

Який предмет викладає

Стаж педагогічної роботи

Останній рік проходження атестації

Коли і де останнє проходження підвищення кваліфікації

Кате

горія, звання за останньою атестацією

Начальник відділу (управління)

освіти (підпис) розшифровка підпису

(печатка)

Лист-подання

Р(М)МК щодо розгляду та схвалення методичних розробок

педагогічних працівників, які претендують на присвоєння педагогічних звань «викладач-методист», «вчитель-методист», «старший вихователь», «вихователь-методист», «керівник гуртка-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист» науково-методичною радою інституту

Штамп

Ректору

Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Методичний кабінет ____________________________________________

^{повна назва методичного кабінету( центру)}

порушує клопотання перед науково-методичною радою інституту щодо розгляду матеріалів та схвалення методичних розробок педагогічного працівника

^{(ПІБ, посада, місце роботи)}

який претендує на присвоєння педагогічного звання «________________________», з проблеми______________________________

Методичні розробки апробовані на базі __________________________________________________________________

(навчального закладу (ів) району (міста), області) і сприяли позитивній динаміці змін якості навчально-виховного процесу у зв’язку з інноваційною професійною діяльністю ___________________________________________

^(ПІ^Б^{педагога)}

Розглянуто та обговорено на раді методичного кабінету (протокол від____________ №____).

Завідуюча РМК (ММЦ) _______________________

печатка ( підпис) розшифровка підпису

Васильківський районний методичний кабінет

ВИВЧЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ І ПОШИРЕННЯ ППД

Методичні рекомендації