Європейською Економічною Комісією ООН (ЄЕК ООН) прийнята стратегія освіти для сталого розвитку,згідно з якою сучасна освіта повинна мати інноваційно-випереджаючий характер,тобто бути націленою на вирішення існуючих проблем засобами випереджально-інноваційної діяльності в ім.»я життя нинішніх і майбутніх поколінь.

Формування системи освіти для забезпечення сталого розвитку передбачає перехід до моделі освіти,заснованої на цілісному підході до людини,суспільства і природи,єдності сучасного наукового знання та соціальної практики,гуманістичних ціннісно-світоглядних настановах Кінцева мета сталого розвитку - подальший прогрес людства,покращення якості життя та соціально-економічного благополуччя з урахуванням існуючих екологічних обмежень. Тому процеси модернізації освіти повинні проходити відповідно до насущних потреб часу і очікувань сталого майбутнього.

Сьогодні основне завдання освіти - формування особистості, здатної до повноцінного життя та активної діяльності у новому світі,здатної до постійного самовдосконалення,саморозвитку,адекватного реагування на зміни в умовах сучасного стрімкого розвитку інформаційно – технологічного суспільства. Щоб відповідати існуючим історичним викликам ХХІ ст,освіта повинна мати випереджаючий характер,тобто бути націленою на майбутнє,на розв»язання проблем нового століття, розвиток ключових компетенцій вихованців,формування в них нової культури,нових способів мислення та діяльності. Як зазначає провідний спеціаліст ЮНЕСКО Раджа Рой Сингх:

« У процесі освіти ми вчимося у минулого,намагаючись відтворити й оновити його: настав час учитись у майбутнього,випереджаючи його…

Зміни в освіті мають бути сфокусовані на якісні трансформації змісту і форми»

Ідея випереджаючої освіти вперше була сформульована у докладі Римському клубу «Нема меж навчання»,підготовленому у 1979 році Дж.Боткіним, Е.Ельманжером та М.Маліцем.

Доклад діагностував невідповідність національних систем освіти пріоритетам та майбутнім потребам суспільства,втрату освітнього потенціалу як здатності навчати людину у нових культурних і міжкультурних умовах.

Освітня функція суспільства повинна мати інноваційний, прогностичний характер, тобто випереджати ті зміни,які відбуваються у світі. Поняття сталого розвитку є доповненням до ідеї випереджаючої освіти, оскільки воно є метою або ідеалом суспільного розвитку в умовах глобалізації та поширення ситуації несталості та соціальних ризиків.

Сутність концепції випереджаючої освіти для сталого розвитку полягає у тому, щоб таким чином перебудувати зміст та методику навчального процесу на всіх рівнях освітньої системи, щоб вона стала здатною своєчасно готувати людину до нових умов існування,давати такі знання та вміння, які б дозволили успішно та ефективно діяти в інформаційному середовищі, а також впливати на суспільні процеси в ім.»я збереження людства та природного середовища. І зробити це можливо лише із запровадженням парадигми освіти протягом життя. Саме освіта протягом усього життя є відповіддю на динамічні зміни,що відбуваються у світі. А для цього,на наш погляд,треба навчити дітей, по –перше,набувати знання шляхом підвищення свого культурного рівня, по-друге,навчити хотіти вчитися,тобто прививати постійний інтерес до самонавчальної діяльності: по –третє,навчити застосовувати свої знання на практиці,перетворюючи їх у відповідні освітні компетенції,по – четверте,навчити співвідносити набутий досвід із життєвими настановами та принципами. Ці завдання співвідносяться із так званими «Стовпами» освіти протягом життя, сформульованими Ж.Делором:

навчитися пізнавати,поєднуючи загальну культуру із можливістю займатися поглиблено у певній галузі;
навчитися робити,щоб, набути не лише професійну кваліфікацію, а й у більш широкому сенсі компетентність,яка надає можливість справитись із різними численними ситуаціями та працювати в групі;
навчитися жити разом,враховуючи розуміння іншого і відчуття взаємозалежностиі, здійснювати спільні проекти і бути готовим до врегулювання конфліктів в умовах поваги цінностей плюралізму,взаєморозуміння і миру;
навчитися жити,щоб «сприяти розквіту власної особистості і бути в змозі діяти,виявляючи незалежність,самостійність суджень та особисту відповідальність».

Випереджаюча освіта для сталого розвитку і реалізує парадигму освіти протягом усього життя. Можна виділити такі тенденції розвитку сучасної освіти:

відкритість;
безперервність;
гуманізація;
гуманітаризація освіти;
демократизація педагогічного процесу;
перетворення освіти на сферу освітніх послуг.

Основною метою випереджаючої освіти для сталого розвитку є сприяння становленню всебічно освіченої,соціально активної особистості,яка розуміє нові явища та процеси суспільного життя,володіє системою поглядів,моральних принципів,норм поведінки,які забезпечують готовність до соціально відповідальної діяльності та неперервної освіти у швидко змінюваному світі.

Випереджаюча освіта для сталого розвитку характеризується:

інтегративністю або міждисциплінарністю;
інноваційністю ;
трансформаційністю:
цілісністю та неперервністю;
системністю;
практичною спрямованістю.

Основні принципи такої освіти:

освіта має відповідати суспільним потребам та змінам соціального розвитку;
основною цінністю освіти є особистість,її індивідуальні потреби;
взаємодія в освітньому середовищі здійснюється за принципами партнерства,взаємодії їх толерантності;
дії особистості будуються на принципах відповідальності,демократичності,громадянської активності.

Методологічною базою випереджаючої освіти є гуманістична педагогіка та психологія,філософія життєтворчості, в центрі яких – людина як творець власного життя. Тому в основі лежить діяльнісний компетентнісний підхід, педагогіка співробітництва,проектна педагогіка,різноманітні інноваційні технології. Навчання повинно стати творчою взаємодією вчителя та учня. Який же вчитель може побудувати таке навчання?Яким має бути вчитель випереджаючої освіти для сталого розвитку?

Випереджаюча освіта передбачає формування інноваційної культури педагога як системи засвоєних особистістю педагогічних засобів,що забезпечують інноваційний спосіб діяльності. Основні функції,які виконує при цьому педагог,це функції :

співрозмовника,який зосереджується на значимих для дитини питаннях,підтримує її емоційно та практично;
експерта-спеціаліста з глибокими знаннями, різнобічними навичками, авторитета;
фасилітатора ,тобто педагога, який сприяє засвоєнню нового,забезпечує успішну групову комунікацію,працює в системі особистісно орієнтованої (гуманістично) педагогіки;
дослідника,що передбачає, по –перше,вміння педагога проводити аналіз динаміки взаємодії з учнями,по-друге,використовувати різні психо -діагностичні методи,по-третє,використовуючи технології особистісного зростання,корегує та спрямовуючи технології особистісного зростання,коригує та спрямовує процес розвитку дитини;
тьютора (наставника)- педагога,що організовує індивідуальний процес навчання,спонукає до самоосвітньої діяльності.

В межах випереджаючої освіти для сталого розвитку відбувається формування всього комплексу необхідних для життя у сучасному глобалізованому світі компетентностей. Сучасний педагог має бути націлений на оволодіння технологіями розвитку компетентностей тих,хто навчається,вміти оперативно засвоювати необхідні для реалізації компетентнісного підходу знання і досягти значних результатів у сфері професійної діяльності.

Компетентнісно орієнтована освіта - це освіта,спрямована на розвиток ключових компетентностей особистості з метою її життєтворчої самореалізації та активної адаптації до суспільних змін. Компетентнісно спрямована освіта передбачає внесення змін у змістовну,технологічну,виховну,управлінську архітектоніку школи. Інноваційний освітній простір сучасної освіти визначають особистісно орієнтоване навчання,проектні,ігрові технології, кооперативне навчання, ІКТ,технології дистанційного навчання,інтерактивні методи навчання.

Основу випереджаючої освіти для сталого розвитку складають методики та технології випереджаючого (розвиваючого) навчання. Це різновид навчання,що спрямований на активізацію,розвиток розумових здібностей особистості,її здатності до самонавчання. Випереджальне або розвивальне навчання є активно - діяльнісним способом навчання.

5. Об»єкт дослідження:

після вузівська діяльність молодого вчителя,його адаптація до професії педагога;
управлінський супровід становлення молодого педагога

6.Предмет дослідження:

система науково-методичної роботи з молодими вчителями;
управління процесом адаптації молодих вчителів.

7. Мета дослідження :

практична спрямованість змісту і форм методичної роботи з молодими вчителями;
дієвість і ефективність управлінського супроводу адаптації молодих вчителів.

8.Завдання дослідження:

створення сприятливих умов для професійного становлення молодих спеціалістів;
створення системи науково-методичної роботи з молодими вчителями;
впровадження інноваційних технологій навчання дорослих;
розробка методичних матеріалів,програм,проектів, пам»яток, анкет, діагностичних карт;
введення молодих вчителів в режим самовдосконалення, саморозвитку, самореалізації засобами психолого-педагогічної науки,ІКТ,інноваційних технологій;
створення цільової системи управління професійним становленням молодих спеціалістів.

9. Методи дослідження:

Для вирішення поставлених завдань буде застосовано комплект методів:

теоретичний пошук (систематизація,порівняння тощо);
емпірично-діагностичний (анкетування,опитування,тести тощо);
обсерваційний (пряме і непряме спостереження);
прогностичне проектування;
моделювання;
системний аналіз;
праксиметричний (аналіз ППД).

10.Характеристика проекту:

За кінцевим результатом: ефективний -

За змістом: практичний –

За тривалістю: циклічний - етапи роботи від 1 до 3 років (ШМВ) до 5 років (атестація)

За ступенем самостійності : регіональний - районний методичний

кабінет-школи

За характером контактів : ступеневий різнорівневий ;

за вертикаллю - взаємодія усіх учасників освітнього процесу від МОН України до вчителя-початківця,від вчителя - до учня;
за горизонталлю-між методистами,вчителями-наставниками,молодими вчителями.

11. Термін реалізації : 3 роки

12.Очікувані результати:

створення ефективної системи науково-методичної роботи з молодими вчителями;
забезпечення сприятливих умов для професійного становлення молодих вчителів;
створення банку методичних матеріалів,програм,проектів;
підвищення рівня професійних компеентностей вчителів;
високий рівень самоосвіти, самовдосконалення, саморозвитку, самореалізації вчителів;
розробка кожним вчителем персонал-технологій та зосередження на само менеджменті як механізмі творчої діяльності.

13. Методи та провідні технології реалізації проекту:

діагностичний моніторинг;
педагогічний моніторинг;
ІКТ професійного удосконалення вчителів;
само менеджмент як механізм творчої діяльності;
акметехнології у формуванні стійкої здатності до самостійного вибору ,самовдосконалення,самореалізації в мінливих соціокультурних умовах;
технології формування позитивного мислення;
технології особистісно орієнтованого розвитку;
технології освітнього моніторингу;
кейс-технології;
технології порт фоліо

14.Шляхи реалізації проекту:

використання акмеологічних технологій з метою створення механізму проектування,створення траєкторії власного професійного зростання та особистої діяльності;
участь вчителів у розробці програм, проектів,уроків, сценаріїв, рекомендацій, пам»яток;
залучення вчителів до інноваційної діяльності на засадах випереджаючої освіти;
проведення майстер-класів,творчих звітів,само презентацій;
створення кейсів конкурентоспроможного творчого вчителя та порт фоліо професійних здобутків

15. Основні організаційні форми:

наставництво,стажування;
Школа адаптації молодого спеціаліста (1 рік);
Школа майстерності молодого вчителя (2-3 роки);
динамічні групи

16.Фукціональна модель науково-методичної роботи:

модульно-рейтингова

Програма

реалізації проекту

І рік – Школа адаптації молодого спеціаліста

І етап. Діагностико-мотиваційний

(вересень-жовтень)

Мета:

виявлення рівня підготовленості спеціаліста до роботи в школі;
вивчення рівня науково-теоретичної,психолого-педагогічної,методичної підготовки;
визначення рівня вмінь планувати свою діяльність,роботи зі шкільною документацією;
визначення потреби у безперервному навчанні;
виявлення вчителів з високим рівнем мотивації,спрямованої на творчу педагогічну діяльність;
визначення мети та завдань методичної роботи.

Форми проведення:

співбесіди;
тестування;
анкетування;
відвідування уроків

ІІ етап. Формування особистості вчителя

(листопад - червень)

Мета:

вивчення нормативно-правових документів;
вдосконалення знань з психології,педагогіки,методики викладання;
вивчення принципів перспективного та поточного планування;
набуття навичок роботи зі шкільною документацією;
забезпечення сприятливих умов для соціально-психологічної адаптації та розкриття особистісних і професійних можливостей молодих педагогів;
формування культури спілкування з учнями,класом,батьками,колегами.

Форми роботи:

заняття у Школі;
коментоване вивчення нормативно-правових документів;
практикум з замовлення шкільної документації;
індивідуальні та групові консультації з проблем щодо методики викладання;
лекції;
наставництво;
моделювання уроків;
тренінги

2-3 рік : Школа майстерності молодих вчителів

І етап. Становлення молодих спеціалістів

(вересень-грудень)

Мета:

накопичення знань і вмінь з методики навчально-виховної роботи;
попередження найбільш серйозних недоліків у професійній діяльності;
вивчення,поглиблення і застосування знань щодо вдосконалення форм,методів і прийомів організації і здійснення навчально-виховної діяльності вчителя і учня;
вивчення,апробація інноваційних технологій, ІКТ, продуктивних, інтерактивних методів навчання і виховання;
вдосконалення навичок планування навчально-виховного процесу;
методична вправність у розробці поурочних планів;
коригування позашкільної діяльності

ІІ етап: Сходинки до педагогічного олімпу

(січень ІІ року-червень ІІ року)

Будь майстром,поетом,художником у справі, яку ти любиш. Немає такої професії, у якій людина не змогла б дістатися вершини майстерності.

Мета:

закріплення отриманих науково - теоретичних,методичних знань,умінь і навичок;
формування професійної майстерності і створення індивідуальної лабораторії;
формування навичок аналізу та самоаналізу;
визначення рівня зростання професійної майстерності молодого вчителя.

Форми роботи:

круглі столи;
науково - практичні конференції;
ділові ігри;
відкриті уроки;
творчі майстерні;
новаторські проекти;
тренінги;
кейс-технології;
портфоліо ;
моніторинг управлінського супроводу;
конструювання особистого досвіду;
педагогічне спілкування у професійному клубі «Надія»

Васильківський районний методичний кабінет

ШКОЛА МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ